Меню
Цікаво заглянути
Великдень – це завжди перемога добра, світла та радості
Сьогодні українці відзначають Великдень — це найбільше святого християнського календаря. Воно визначається найсвітлішим, останнім святом весни й пов'язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вчим забуттям.
У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що є основним змістом святкування. Українці остаточно готуються до цього дня, адже ніні символізує загальне відродження й оновлення, надію на перемогу й мирне життя.
У цей світлий день віряни йдуть до церкви, за можливістю – на всеношну службу, де освячують паски, фарбовані яйця (крашанки, писанки), м’ясо та інші частування, які потім стоять на святковому столі.
На Великдень заведено вітати одну фразу «Христос Воскрес!», на яку отримати «Воїстину Воскрес!».
Далі вся родина збирається за святковим столом і обов’язково «міряється силою» у майстерності розбивання крашанок. Той, чия крашанка розіб'є всі інші, визнані найсильнішим. Крім варених яєць, на святковому столі обов’язково стоїть холодець, домашні ковбаси, а також паска – солодкий обрядовий хліб з родзинками.
Що не можна робити у Великдень
Великдень – це велике свято, а тому забороняє займатися важкою фізичною працею і поратися на місті.
Також не варто проводити генеральне прибирання в оселі. І цікавого – не можна ходити похмурим, сумувати, лаятися чи лихословити.
Якщо у світі Святого Христового Воскресіння у вас попросили милостиню, в жодному разі не відмовляйте. Інакше на вас цілий рік чекаючих невдачі.
Від щирого серця вітаємо спілчан зі Світлим Великоднем!
Нехай небо над вами буде спокійним, віра – непохитною, а в домі завжди панує добробут та злагода.
1 травня – День праці!
Праця відіграє важливу роль у житті кожної людини. Вона дозволяє реалізовувати творчі задуми, збагачує та розвиває нас. Продуктивна праця не лише надихає нас, але й дарує задоволення та радість спілкування.
Видатний український філософ Григорій Сковорода вважав, що справжнє щастя полягає не в споживанні, а в самореалізації через працю. Лише тоді, коли ми розуміємо свої справжні потреби та відкриваємо для себе своє покликання, ми можемо відчути глибоке задоволення від нашої діяльності.
Важливо пізнати свої здібності та вибрати напрямок, який найбільше відповідає нашим талантам.
Запам'ятаймо, що щастя та гармонія в нашому житті залежать від того, наскільки ми свідомо й цілеспрямовано йдемо своїм шляхом та працюємо над своєю самореалізацією. А сьогодні працювати і наближати нашу перемогу – завдання всіх і кожного, на своєму місці: від переднього краю боротьби за незалежність України – до шкільної парти й засіяного зерном поля!
Шукаймо джерела натхнення, розвиваймося та досягаймо своїх цілей.
З Днем праці нас усіх!
Індекс медіаграмотності української аудиторії значно знизився: нове дослідження
Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження, аби визначити індекс медіаграмотності українців, тобто рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа.
22 квітня 2024 року відбулася презентація результатів цього дослідження. На початку 2024 року дослідження було проведено вже вчетверте, і його результати дають змогу зрозуміти, як вплинув другий рік повномасштабної війни на медіаграмотність суспільства.
Глобальний тиждень дій за освіту – 2024
Глобальний тиждень дій за освіту 2024 (GAWE 2024), що відбувається з 22 до 26 квітня 2024 року, є дуже важливим, адже він розпочинає 25-ту річницю Глобальної кампанії за освіту (GCE).
GAWE 2024 ознаменує історичний момент у Дакарі, Сенегал, у 1999 році, коли рухи та організації громадянського суспільства із різних континентів об'єднали свої зусилля, щоб мати єдиний голос на підтримку освіти для всіх.
Глобальний тиждень дій за освіту також відкриває 22-гу щорічну тижневу кампанію, яка відзначається в усьому світу освітніми організаціями та прихильниками освіти, щоб нагадати урядам, особам, які приймають рішення, та іншим зацікавленим сторонам про необхідність виконання глобальних зобов'язань у сфері освіти.
Стаття 51 закону «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин. Також передбачено, що на основі пропозицій педагогічних працівників педагогічна рада закладу освіти формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік, що визначає зокрема суб’єктів підвищення кваліфікації, кількість годин, строки її проходження.
Read more: Сумарне чи щорічне підвищення кваліфікації для атестації вчителя?