Меню
Цікаво заглянути
Стартували переговори щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2023 рік
21 липня 2022 року за ініціативою СПО об’єднань профспілок у режимі онлайн відбулося засідання спільної робочої комісії повноважних представників профспілок, роботодавців та влади з підготовки пропозицій щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2023 рік.
Відповідно до пункту 2.19 чинної Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні Сторони домовились проводити консультації такі консультації та аргументовано обговорювати усі пропозиції. Від Профспілки працівників освіти і науки України участь у робочій групі бере заступник Голови Профспілки – Сергій Романюк.
Сторони представили свої пропозиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2023 рік. Так, було заслухано рекомендації Мінекономіки, Мінфіну, представників сторін профспілок та роботодавців.
Позиція Мінфіну полягає у стримуванні соціальних видатків – зокрема міністерство не вбачає можливості підвищення мінімалки та пропонує у 2023 році залишити її у розмірі 6700 грн. Також запропоновано призупинити підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на сьогоднішньому рівні, оскільки його зростання потребуватиме значних видатків із державного бюджету.
Спільний представницький орган профспілок у свою чергу рекомендує встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2023 року щонайменше на рівні 7800 гривень (з подальшим підвищенням до кінця року з урахуванням рівня інфляції).
За профспілковими розрахунками, здійсненими відповідно до норм національного законодавства та міжнародних зобов’язань України, зокрема з урахуванням фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5792 грн у цінах грудня 2021 року), витрат на освіту, охорону здоров’я, придбання житла (відповідно до Конвенції МОП № 117, Закону України «Про прожитковий мінімум»), сімейної складової (відповідно до Конвенції МОП № 131) та прогнозу щодо інфляції у 2022 році (за оцінками НБУ – понад 20%), мінімальна заробітна плата з 1.01.2023 року мала б становити щонайменше 10 717 гривень. Проте, з огляду на складну економічну ситуацію в країні та негативний вплив на економіку внаслідок війни, пропонується встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2023 року виходячи із встановлених на 2022 рік її розмірів, збільшених щонайменше на рівень інфляції.
Пропозиція щодо розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою – встановити її на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для розрахунку розмірів посадових окладів за всіма тарифними розрядами ЄТС з відповідним зростанням фонду оплати праці.
Заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк наголосив на необхідності підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС.
Ця пропозиція була підтримана генеральним директором директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Мінекономіки Юрієм Кузовим, який поінформував, що міністерством готується проект рішення щодо підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС у зв’язку із зростанням з 1.10.2022 мінімальної заробітної плати до 6700 грн з метою збереження існуючого співвідношення між посадовим окладом працівника І тарифного розряду ЄТС та мінімальною заробітною платою на рівні 44,5%.
Профспілка наголошує, що заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається відчутно нижчою ніж заробітна плата в цілому по економіці. А недостатнє фінансування бюджетних галузей, встановлення штучно заниженого розміру посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС, невиконання законодавчо встановлених галузевих мінімальних гарантій в оплаті праці (зокрема у сфері освіти) спричиняють заниження рівня заробітної плати в бюджетній сфері та фактично узаконюють зрівнялівку в оплаті праці працівників перших 12 (з 25) розрядів ЄТС.
З метою розв’язання зазначених проблем чинної системи оплати праці пропонується у післявоєнний період відновити роботу з модернізації систем оплати праці в державному секторі, яка була ініційована Мінекономіки у 2021 році.
Наступний раунд переговорів відбудеться незабаром.
Із 1 липня 2022 року збільшується прожитковий мінімум
Відповідно до ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 липня 2022 року збільшиться прожитковий мінімум. Він складатиме 2508 гривень на одну особу в розрахунку на місяць (узагальнений показник).
Щодо основних соціальних і демографічних груп населення то він становитиме:
- дітей віком до 6 років – 2201 гривня;
- дітей віком від 6 до 18 років – 2744 гривні;
- працездатних осіб – 2600 гривень;
- осіб, які втратили працездатність – 2027 гривень.
Разом з прожитковим мінімумом з липня зростуть:
- сума оплати праці, яку індексують – оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який складе 2600 грн;
- мінімальний розмір пенсії за віком – пенсійні виплати для осіб, які отримують пенсію в мінімальному розмірі, збільшаться до 2027 грн;
- максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб і становив би 10400 грн. Однак, відповідно до п. 3-3 Прикінцевих положень Закону № 1533– ІІІ максимальний розмір виплат по безробіттю під час дії воєнного стану не може перевищувати 150 % мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року. У 2022 році – це 9750 грн.
- мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей до 6 років складе 1100,50 грн, а для дітей від 6 до 18 років – не менше 1372,00 грн (50% прожиткового мінімуму).
Мінімальний рекомендований розмір аліментів складає розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей у віці до 6 років – 2201 грн, а від 6 до 18 років – 2744 грн;
- допомога у зв'язку з вагітністю та пологами – 100% середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць, тобто не менше 650 грн.
Розмір мінімальної зарплати не зміниться і, як і раніше, складатиме 6500 гривень.
Сьогодні – День Конституції України
День Конституції України – державне свято, яке відзначається щорічно у день прийняття документу.
Основний документ країни був ухвалений Верховною Радою вночі проти 28 червня 1996-го – на п'ятий рік після проголошення незалежності України. Після майже доби безперервної роботи у сесійній залі народні депутати таки ухвалили документ 315 голосами. Того ж дня Конституція України набула чинності.
Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Українська Конституція – спадкоємиця ідей та принципів, закладених протягом тисячоліття у зводі законів «Руської Правди» Ярослава Мудрого, «Договорах і Постановленнях Прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика й Статуті про державний устрій, права і вільності УНР.
Вона є відображенням таких фундаментальних цінностей нашої держави як свобода, справедливість, демократія, правова держава.
Наш основний закон – це справжній фундамент життя і розвитку України та її народу.
Особливості організації освітнього процесу у 2022-2023 навчальному році
Міністерство освіти і науки України спрямувало лист засновникам та керівникам закладів фахової передвищої й вищої освіти підготовки щодо початку та особливостей організації освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році.
У листі, зокрема, зазначено, що Міністерство, як головний центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, є керівникам закладів фахової передвищої, вищої освіти провадити освітній процес максимально наближено до рекомендованого формату з обмеженням військового часу та безумовного забезпечення захисту учасників освітнього процесу, і відповідь відповідний комплекс питань із залученням органів студентського самоврядування та профспілкових організацій.
Документ окреслює пріоритети та комплекс завдань , які необхідно ускладнити.
Так, першим перевагом у діяльності закладів освіти є сприяння оборони України, зокрема всебічна підтримка працівників та здобувачів освіти, які зі зброєю в руках встали на захист Батьківщини.
Наступним пріоритетним завданням є забезпечення безпечних умов навчання та праці для всіх учасників освітнього процесу , зокрема з урахуванням досвіду роботи закладів освіти в умовах воєнного часу.
Важливий акцент на забезпеченні технічної готовності споруд цивільного захисту для укриття учасників освітнього процесу , провести необхідну підготовку роботи з вимог законодавства.
Також рекомендовано надавати можливість початку освітнього процесу у 2022/23 навчальному році для здобувачів фахової передвищої, вищої освіти старших курсів орієнтовно з 15 серпня 2022 року з урахуванням плану заходів вступної кампанії, використання суботніх днів у теплу половину року, внести відповідні зміни до графіка освітнього процесу. та відпусток працівників.
Розглянути можливість початку освітнього процесу для здобувачів освіти І курсу закладів фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти орієнтовно з 15 серпня 2022 року з урахуванням можливостей державних (регіональних) замовників щодо їх стипендіального забезпечення, для здобувачів освіти І курсу на основі повної загальної середньої освіти – орієнтовно 15 вересня , але не пізніше 1 жовтня 2022 року, для здобувачів освіти І курсу магістратури на основі вищої освіти – орієнтовно 1 жовтня 2022 року .
А також вживати заходи щодо економічної мотивації педагогічних та науково-педагогічних працівників , які проводять навчальні заняття в традиційному форматі.
 lyst_mon_shchodo_pochatku_navchalnogo_roku_22_23.pdf | [ ] | 300 kB |
Навчальний рік у школі рекомендую розпочати 1 вересня в очному режимі
Уряд рекомендує розпочати навчальний рік у школі з 1 вересня. В університетах – з 15 серпня, за винятком перших курсів.
Про Прем'єр -міністра Де Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів.
«Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі. Питання складне, тому пов'язано з безпекою наших дітей. Безпекова ситуація в країні різна, і зараз зрозуміло, що на прифронових територіях відбувається до очного, тому там продовжується онлайн-формат. Так само як і на окупованих територіях», – відзначив Прем’єр-міністр.
Денис Шмигаль наголосив, що місцева влада має пропрацювати весь організаційний процес і очної, і змішаної форми навчання . Міністерство освіти і науки, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку громад та території, ВЦА доручено освіти шкіл привезення дітей до школи, а також безпека в закладах.
За Глави Уряду, орган місцевого самоврядування повинен :
- організувати регулярні навчання з евакуації учнів до учнів та уроків безпеки;
- візуалізація шляху до безпечних місць у всіх закладах освіти;
- у школах мають бути всі умови для навчання та навчання;
- у кожному освітньому закладі має бути тривожна кнопка на випадок надзвичайної ситуації.
«ДСНС має найближчий час завершити роботу типових протоколів, а далі ВЦА мають підтвердити їх основні індивідуальні індивідуальні протоколи та безпеку з учнями та батьками», – зазначив Прем’єр-міністр.
Денис Шмігальів створив, що дитячі садочки, школи та університети на неприфронтових територіях необхідно працювати : «Це важливо, і Уряд зробити все, це відбулося в безпечних умовах».
За матеріалами – Урядового порталу