Меню
Цікаво заглянути
Освітянська спільнота вимагає скасування наказу МОН № 1112
15 квітня 2025 року під головуванням заступника керівника Офісу Президента України Ірини Верещук відбулася нарада щодо вирішення проблемних питань, пов’язаних із реалізацією наказу Міністерства освіти і науки України від 7.08.2024 № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», який має набрати чинності з 1 вересня 2025 року.
У заході взяли участь народні депутати України, керівники обласних військових адміністрацій, представники освітньої галузі, департаментів освіти, профспілкові лідери та активісти, Асоціації міст – загалом майже 500 учасників.
Від Профспілки працівників освіти і науки України участь у нараді взяв заступник Голови Профспілки Сергій Романюк.
У своєму виступі він окреслив позицію Профспілки щодо ризиків реалізації наказу № 1112, зокрема звернув увагу на неприпустимість звуження прав і гарантій учасників освітнього процесу. Зазначалося, що документ порушує право батьків на вибір закладу загальної середньої освіти для своєї дитини.
Окрему увагу було приділено положенням наказу МОН № 1276, що встановлює мінімальну наповнюваність дистанційного класу на рівні не менше 20 учнів, що суперечить чинному законодавству, яке дозволяє формувати класи за наявності щонайменше 5 учнів. Подібне обмеження суттєво звужує право дитини на здобуття освіти в дистанційній формі.
Серед інших пересторог – значне скорочення педагогічних працівників у зв’язку з імплементацією наказу МОН № 1112 та постанови Кабінету Міністрів України № 245 (щодо організації мережі шкіл в умовах воєнного стану). Ці нормативні акти несуть ризики оптимізації мережі закладів освіти, урізання навчального навантаження, що в сукупності створює передумови для скорочення педпрацівників, особливо в уразливих регіонах.
Більшість учасників наради підтримали позицію щодо необхідності скасування наказу МОН № 1112, як такого, що обмежує права учасників освітнього процесу в Україні.
Нестача вчителів: освіта очолює список галузей за браком кадрів в Україні
У 2024 році сфера освіти в Україні зазнала найбільшого дефіциту кадрів серед усіх галузей – не вистачало приблизно 25 тисяч педагогічних працівників.
На початку 2025 року ситуація залишалася також складною: у січні бракувало 1,5 тисячі фахівців, зокрема 800 – у дошкільній освіті.
У лютому цього року на одному із порталів пошуку роботи було розміщено 1748 вакансії вчителів різних предметів, серед яких – вчителі початкових класів, англійської і української мови, математики, біології, хімії, історії та інформатики.
«Основними причинами дефіциту кадрів є скорочення пропозиції робочої сили внаслідок воєнних дій, міграції населення, призову чоловіків та жінок на військову службу. Через суттєві зміни в економіці загострюється структурне безробіття. За багатьма професіями спостерігається гострий дефіцит кадрів, при цьому наявні шукачі роботи не володіють необхідними уміннями та навичками. Крім того, через призов чоловіків на військову службу, ускладняється укомплектування робочих місць, на яких традиційно працювали чоловіки. Якщо до початку війни у структурі безробітних жінки становили 55%, то сьогодні частка жінок зросла до 81%», – розповідає заступник директора Державного центру зайнятості Станіслав Павленко в інтерв’ю для «Радіо Свобода».
Воєнні дії, міграція населення, призов на військову службу та економічна нестабільність не лише спричинили скорочення пропозиції робочої сили, а й загострили проблему безробіття.
Крім того, низький рівень заробітної плати педагогів залишається вагомим чинником, що впливає на відтік кадрів із освітньої сфери. Адже згідно з даними дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал» лише 12% задоволені рівнем своєї заробітної плати.
Вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу, включаючи підвищення оплати праці, поліпшення умов роботи та створення привабливих перспектив для молодих спеціалістів у сфері освіти.
Усім важливо усвідомити: сьогодні ключовим завданням є не лише забезпечення належної оплати праці, безпечних і гідних умов роботи для освітян, а й формування в суспільстві поваги до педагогічної професії, підвищення статусу вчителя та започаткування широкого суспільного діалогу про роль і цінність педагогів у майбутньому країни.
Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України
Мінімальні зарплати у країнах ЄС: дані на 2025 рік
Євростат оприлюднив перші дані за 2025 рік щодо мінімальних зарплат. Так, з 1 січня
2025 року національна мінімальна заробітна плата встановлена у 22 з 27 країн Європейського Союзу. Винятками залишаються Данія, Італія, Австрія, Фінляндія та Швеція.
У 10 країнах мінімальна зарплата менша за €1 000 на місяць, серед них Болгарія (€551), Угорщина (€707), Латвія (€740), Румунія (€814), Чехія (€826), Естонія (€886), Мальта (€961) тощо.
У 6 країнах мінімальна зарплата становить від €1 000 до €1 500 – зокрема на Кіпрі (€1 000), у Португалії (€1 015), Польщі (€1 091), Словенії (€1 278), Іспанії (€1 381).
У ще 6 країнах – понад €1 500: Франція (€1 802), Бельгія (€2 070), Німеччина (€2 161), Нідерланди (€2 193), Ірландія (€2 282) і Люксембург (€2 638).
Що змінюється з урахуванням рівня цін?
У номінальному вимірі мінімальна зарплата у Люксембурзі майже в 5 разів перевищує показник Болгарії. Але якщо врахувати відмінності у рівнях цін (у перерахунку на стандарти купівельної спроможності – PPS), цей розрив скорочується до 2,3 раза: від 878 PPS у Естонії до 1 992 PPS у Німеччині.
Мінімальна зарплата щодо медіанної
У 2022 році мінімальні зарплати перевищували 60% медіанної брутто-зарплати у трьох країнах ЄС – Франції, Португалії та Словенії (по 66%).
На протилежному боці – країни, де мінімалка становила менше половини від медіанної зарплати: Бельгія (49%), Мальта (46%), Естонія та Латвія (по 43%).
Медіанна зарплата – це рівень оплати праці, при якому половина працівників отримує більше, а половина – менше.
Варто знати: методологія
Дані про мінімальні зарплати подаються у брутто-форматі (до вирахування податків і соцвнесків). У країнах, де мінімалка встановлена за годинною ставкою (наприклад, Німеччина, Франція, Ірландія, Нідерланди), її перерахували в місячну.
Також враховано додаткові виплати у країнах, де мінімальна зарплата нараховується більше ніж за 12 місяців на рік (Іспанія, Греція, Португалія).
У 2022 році Європарламент і Рада ЄС ухвалили Директиву 2022/2041 про адекватність мінімальних зарплат, яка передбачає, що мінімальна зарплата має бути справедливою щодо загального розподілу доходів у країні. Одним із критеріїв є співвідношення мінімалки до медіанної зарплати — рекомендований діапазон становить 50-60%.
За матеріалами – Євростат
МІЖНАРОДНА СОЛІДАРНІСТЬ
Демонстрація на підтримку України в Каталонії
Демонстрація на підтримку України в Каталонії, організована Загальним союзом трудящих (UGT) - найстарішою профспілкою Іспанії.
"3 роки війни - це ціла вічність, а мир, який пропонується зараз, - це не мир, це розподіл своїх різноманітних благ і територій".